Асенізатор Максим - молодий підприємець, який заробляє гроші, очищаючи місцеву каналізацію. Він знає, чому ми живемо по вуха в багнюці, і вважає, що лайно - це зовсім не те, що він щодня викачує з каналізаційних колодязів.
З асенізатором Максимом Новіком ми зустрічаємося о 9 годині ранку. У мене в цей час робочий день тільки починається, а він уже встиг почистити дві вигрібні ями і двічі злити в колектор їх вміст. На старенькому «газон» з величезною бочкою 23-річний Макс щодня займається «своїм бізнесом» - позбавляє людей від продуктів їх життєдіяльності.
Роба Максима пахне виключно порошком, в салоні вантажівки взагалі ніяких запахів. Працює хлопець в рукавичках. Стереотип про те, що асенізатор - суворий мужик з руками по лікоть в грязі швидко розсіюється.
Судячи з ентузіазму, з яким Макс розповідає про химерних різновидах місцевої каналізації, своєї роботи хлопець не соромиться.
- Люди чекають мене з нетерпінням, а коли я справу свою зроблю - радісно дякують, - каже Максим. - Так, це брудний бізнес, але в хорошому сенсі. Я просто знаю, що на виході все має однаковий запах і колір.
РЕКЛАМА
Свій бізнес з очищення каналізації Максим Новик почав в 18 років і жодного разу не пошкодував про обраній ніші.
* * *
Ідея розпочати бізнес саме такого роду Максу прийшла спонтанно:
РЕКЛАМА
- У моїх батьків вдома місцева каналізація, постійно машину наймали, щоб викачати нечистоти. Державної машини на всіх не вистачало, треба було довго чекати. У якийсь момент мені і прийшла ідея самому зайнятися цією справою. Купив у брата вантажівка і ось уже чотири роки мотаюся по місту.
Під'їхавши до будинку клієнта, Максим розкручує шланг і опускає його всередину вигрібної ями. Включає насос і хвилин за сім-десять вміст колодязя виявляється в бочці машини. Якщо стояти в двох кроках від ями, то запаху майже не відчувається. А Макс, який все ж змушений, підтримуючи шланг, схилятися над колодязем, каже, що відрази не відчуває.
- У всіх професіях є нюанси, в моїй - це запах. Але я вже звик. Хоча, наприклад, за своєю кішкою туалет прибрати не можу - вивертає навиворіт. Доводиться або дружину просити, або дихання затримувати на декілька хвилин, - зізнається Максим.
* * *
Максима не турбує, що з розвитком цивілізації, тобто системи централізованої каналізації, роботи у нього поменшає.
- Щоб всіх забезпечити нормальної каналізацією, півміста перекопати треба. А я щось не бачу, щоб у нас усередині рили і труби прокладали. Клієнтів, у всякому разі, не меншає, - каже Макс.
Мешканці віддалених кварталів, які викликають Максима, теж особливих ілюзій щодо облаштування цивілізованої каналізації в своїх районах не мають:
- За документами у нас вже 15 років каналізація лежить. Виділили, напевно, в 90-х гроші, а хтось їх в кишеню поклав. У «Водоканалі» від нас і зараз відмахуються, - розповідає один з клієнтів Максима.
Максим при цьому делікатно мовчить. До «Водоканалу» у нього особливе ставлення, щось на зразок подяки. Каже, що, коли тільки прийшов в свій бізнес і приїхав до «водоканальщікам» укладати договір на слив відходів в міський колектор, до нього «поставилися по-людськи», незважаючи на те, що Максим формально став їх конкурентом.
- Я тоді малої зовсім був, тільки 18 виповнилося. Але в «Водоканалі» до мене з повагою поставилися, пояснили, що і як, - каже хлопець. - Я просто знаю, з чим порівнювати: колись я хотів в районі шиномонтаж відкрити. Приїхав в райвиконком на консультацію, і почалося: «Та хто ти такий, так що ти взагалі розумієш, молодик?» А я, між іншим, з 13 років допомагав на шиномонтажі, все про колесах знаю. Але у нас в більшості випадків звикли і зустрічати, і судити, і проводжати по одягу.
* * *
Чотири роки тому Максим був одним з перших, хто став в приватному порядку надавати населенню послуги з очищення каналізації. Згодом конкуренції додалося: зараз в місті близько шести ассенізаторов- «приватників».
З більшістю своїх конкурентів у Максима приятельські стосунки, хоча не обходиться і без розборок на грунті заробітку.
- Є серед нас люди, які вдень працюють на основній роботі, а ввечері виїжджають на халтуру чистити каналізацію. Ось вони-то збивають іншим ціни - беруть в півтора-два рази менше, ніж в середньому по місту наші послуги коштують. Нам, чий заробіток залежить виключно від замовлень, такий розклад здається несправедливим. Тим більше що ми в будь-якому випадку беремо дешевше, ніж держслужби, - розповідає Максим.
Бізнес-кредо «не обдуриш - не заробиш» Макс розуміє, але, за його словами, не приймає.
- Треба залишатися людиною в будь-якій ситуації. А у нас люди в більшості своїй тільки про себе дбають, - розмірковує Максим. - Ось, кажуть, наїхало до нас людей з Азії, чужий менталітет, чужі традиції. Але якщо цього чужинця наші бити будуть, то відразу збіжиться натовп його співвітчизників, щоб захистити. А якщо мене будуть бити, то я навіть не знаю, заступиться хтось. Чи не тому, що друзів немає. Просто якось багато стало лайна навколо. І все тільки про себе звикли думати.
* * *
Коли ми їдемо до наступного колодязя, Максиму дзвонить клієнтка, яка напередодні запросила його в село Утьос очистити каналізацію, і скасовує замовлення. Каже, що хтось із місцевих вже почистив вигрібну яму: за пляшку горілки відром вичерпав нечистоти. Поки мене мучить питання «як?», Максим пропонує задуматися над питанням «куди?».
- Ну ось куди цей алкоголік справ то, що вичерпав? Варіантів небагато: або за ділянку в полі виніс, або в річку. У народець! А потім дивуємося, чому ж ми в г * живемо, - вперше за кілька годин бесіди про премудрості професії асенізатора Максим каже це слово.
Трохи помовчавши, хлопець розвиває тему алкоголізму в суспільстві:
- Скільки їжджу, не перестаю дивуватися, який у нас п'є народ. Чим ближче до вечора, тим більше бухіх. Іноді приїжджаю чистити ями - а мужики ніякі, все на тендітних жіночих плечах тримається.
Чому народ п'є, Максим не знає. Може, каже, від нереалізованості, хоча нереалізованість дуже легко переплутати з лінню.
- Я теж не баптист - випиваю, буває, у свята. Але я знаю, чому не стану алкоголіком. У мене є дружина, через кілька місяців дитина народиться, бізнес свій. Якщо почну пити, втрачу все це. А якщо втрачу, то мені залишиться хіба що відром за пляшку горілки фекалії вичерпувати.
* * *
Згодом Макс планує розширювати свій бізнес. Він уже купив другу машину для відкачування каналізації і чекає, коли президент дозволить підприємцям наймати на роботу не тільки родичів.
РЕКЛАМА
На ще більш далеку перспективу Максим планує впровадити технологію, завдяки якій людям взагалі не буде потрібно викликати асенізаторів - подібні широко поширені в Європі. Правда, про нюанси хлопець поки замовчує. На першому місці, каже Макс, у нього сім'я.
- Я свою дитину буду вчити так: поважай всіх, незважаючи на одяг. І того, хто в костюмі ходить, і того, у кого руки в грязі. Бо невідомо, як життя може повернутися. Ось сьогодні я бочку з фекаліями вожу, а хтось при краватці ходить і ніс від мене верне. А хто знає, завтра може бути зовсім навпаки.
Автор: Юля Харкевич
Приїхав в райвиконком на консультацію, і почалося: «Та хто ти такий, так що ти взагалі розумієш, молодик?Поки мене мучить питання «як?
», Максим пропонує задуматися над питанням «куди?
Ну ось куди цей алкоголік справ то, що вичерпав?